Опис Климка з твору “Климко”
Нещодавно на уроці літератури ми ознайомилися з повістю Григора Тютюнника “Климко”. Цей твір справив на мене надзвичайне враження. Маленький Климко прожив недовге, але яке ж трагічне життя. Автор зображує перед читачем події Другої світової війни. В той страшний час дуже багато дітей залишилися сиротами. Головний герой також втратив батьків. Його виховував дядько. Кирило дуже любив малого, коли повертався з роботи, завжди балував його гостинцем.
Климко рано став самостійним. Він вправно готував, прибирав у бараці. Дитина встигала ще й вчитися, отримувати непогані оцінки. Як же він любив свого дядька! Але жорстока війна знову забрала у хлопчика найдорожче – єдиного родича вбив ворог. Климко залишається один. Але він не втрачає впевненості, що йому вистачить сил жити далі. В такому малому віці у хлопчика виявилися дуже сильні риси характеру. Він разом зі своїм шкільним товаришем допомагає молодій вчительці, яка має маленьку дитинку. Климкові одинадцять років, а його не лякає важка дорога довжиною близько двохсот кілометрів, яку він подолає пішки. Він вирушає до Слов’янська, щоб знайти там сіль. Вдома її можна буде обміняти на будь-які продукти.
Автор дуже детально описує подорож хлопчика: його спогади про дядька Кирила, його близькі та далекі мрії. Дитина, яка завжди недоїдала, не використала одразу харчі, що були в малесенькій торбинці. Сухарі, галети, картоплю він їв потрошку, щоб економити їжу.
Доросле відчуття відповідальності допомогло дитині досягти поставленої мети. Він пройшов набагато більше кілометрів, трошки заблукав, але сіль таки отримав. Жінка, яка пригріла хлопчину, дуже хотіла, щоб він залишився у неї, сама вона не мала дітей, тому так прив’язалася до нього. Климко пообіцяв тітці Марині, що обов’язково повернеться. Він не міг зрадити тих, хто чекав вдома.
Жорстока доля вирішила інакше. Хлопчику вдалося повернутися у село, де на нього чекали друзі, але ворожа куля не дозволила їм зустрітися. Зульфат вже бачить Климка, але той падає на землю. За плечима в нього торбинка з сіллю. Він виконав свою обіцянку.
Повість дуже вразила мене. Образ Климка уособлює важке життя дітей за часів війни. У нього не було дитинства, але він не втрачав віри, в одинадцять років перетворився на дорослого, який хотів допомагати, оберігати тих, хто поруч. Йому вдалося, але за це він заплатив власним життям.