Сродна праця – найсолодша в світі річ

Григорій Савич Сковорода був оригінальним і самобутнім мислителем. Основною проблемою його філософії була проблема людини, її щастя й досягнення успіхів. Філософ уважав, що найважливішим у житті особистості є те, що не існує в готовому вигляді, те, що людина творить у процесі життя, – щастя.

На думку Сковороди, призначення людини у цьому світі – це праця. Без неї немає людського добра. Але якщо людина займається не своїм, то ця праця не приноситиме ніякої насолоди та задоволення. Такі діяння є мукою. Тому мислитель закликає нас займатися «сродним» ділом. Сковорода казав, що щастя – у «сродній» праці. А це означає, що якщо людина робить щось за покликом серця, діяння для неї є задоволенням.

Саме про «сродну» працю йдеться в байці Григорія Сковороди «Бджола і Шершень». Бджола уособлює мудрих, працьовитих людей, які займаються улюбленим ділом і приносять користь. Шершень – людина негативна, це крадій чужого, лінивець. Мораль цієї байки у тому, що потрібно жити щасливо і займатися тим, що тобі подобається. Улюблена справа – обов’язкова умова життя. «Сродна» праця приносить радість, щастя, додає сил, упевненості. Бджоли збирають мед, бо вони для цього народжені. Для них процес збирання несе більшу радість, аніж його споживання. Шершень же цього не розуміє. Він вважає бджолу немудрою. Сковорода говорить, що праця повинна стати для людини природною потребою.

Кожному з нас слід замислитися, у чому полягає власне щастя? Чи займаємося ми своєю «сродною» працею? У чому наше призначення на цій землі? І як же нам віднайти власне щастя?