Твір про війну в Україні та її вплив

Твір про війну в Україні та її вплив

З 24 лютого 2022 року в нашій країні діє воєнний стан, пов’язаний з повномасштабною війною, розв’язаною російською федерацією проти мирного населення України. Над головами всіх українців літають ракети, та кожен день чуються вибухи. Війна в Україні стала для нас усіх великою трагедією та викликом. Ця подія відбилася на душі кожного, стала психотравматичним фактором для народу України. Та на мою думку, найбільше постраждала психіка дітей, що ми звісно бачимо на відео. Ті діти, які бачили вибухи, чули постріли та навіть як знущались над їхніми батьками, травмовані на все життя. У них з’явилися проблеми зі сном, вони лякаються звуків чи картинок, які нагадують про ті події, мають тривожну поведінку, та в більшості випадків дитина постійно згадує цю ситуацію в іграх або історіях.

Ця війна залишила в душі кожного українця величезний слід, та я не є винятком. Вже більше, аніж з півроку, я кожен день чую сирени та змушена спускатися в бомбосховище з вічним неподоланним відчуттям страху. На сьогоднішній момент я можу з певністю сказати, що мій психічний стан дуже пригнічений. Мої емоції змінюються між тривогою, страхом, жахом, болем та переживаннями. Я не можу спокійно сидіти на місці та дивитись якусь веселу телепередачу, ігноруючи сирену. Адже, коли ти бачив вибух, чуючи наскільки це масштабно та небезпечно, сидіти та сміятись – безглузде рішення. Я відчуваю страх. З кожним днем мої почуття змінюються, стосовно ситуації в Україні. Хочу сказати, коли я дізналася, що кримський міст горить, я була дуже щаслива та мій настрій був чудовий увесь день. Загалом, мій психічний стан – це як пластилін в руках війни. Все залежить від слів, які ми чуємо кожен день “Відбій повітряної тривоги”, але найзаповітніші слова, які я мрію почути кожен день – це відбій війни.

Не можу не звернути увагу на те, що події в Україні, які відбуваються на сьогодні  є дуже травматичними. Багато українців страждають від багатьох травм, які залишила нам війна. Ta з кожним днем все більше задаються таким питанням: “Що робити? Які шляхи вирішення цієї проблеми, та чи є вони взагалі?”, але ми повинні розуміти, що насамперед, всередині вирішення будь-якої проблеми, лежить саморегуляція. Саморегуляція – це управління своїм психоемоційним станом, а саме вплив людини саму на себе за допомогою слів. Це може бути управління м’язовим тонусом або техніки дихання, тому що будь-яка проблема, що вам заважає, починається з вас. Ниточку її вирішення потрібно шукати в собі і почати задавати собі правильні питання. Наприклад: “Не скільки сьогодні буде тривог? “, а “Що я можу зробити, щоб допомогти цій війні закінчитись швидше?” Відповіддю на друге питання може бути волонтерство або збирання коштів на байрактари. Важливо не просто сидіти на дивані та чекати закінчення тривоги, важливо робити все для того, щоб тривог в нашому житті було менше.

Отже, наше життя вже ніколи не стане колишнім та й ми вже ніколи не будемо, ті, що були, але не здаваймося! Ворог з кожним днем стає все слабший, а дух українців все сильніший, тому не потрібно втрачати віру, все буде добре.

Схожі записи:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *