Твір на тему осінні канікули
По закінченню літніх канікул починається навчання, після такої довгої перерви важко себе змусити сидіти на уроках і виконувати домашню роботу. Тому дуже вчасно, в кінці жовтня, починаються осінні канікули. Звичайно їх не порівняти з літніми, вони тривають всього лише трохи більше ніж тиждень.
Погода до цього часу рідко буває хорошою, найчастіше похмуро і йдуть дощі. Тому навіть іноді приємно усвідомлювати, що нема потреби виходити на вулицю. Вільний час проводжу за переглядом цікавих телепередач, читанням художніх книг і за комп’ютером.
Але як тільки погода налагоджується, я намагаюся зустрітися зі своїми друзями або однокласниками. Ми разом ходимо в кінотеатр, музей, катаємося на велосипедах. Іноді просиджуємо весь вечір у дворі, і розповідаємо один одному цікаві історії.
Коли настають вихідні дні, ми з батьками завжди намагаємося з’їздити в ліс по гриби. Хоча звичайно їх вже стає набагато менше, ніж у вересні. Але ще можна зустріти: сироїжки, рижики, грузді, вовнянки.
Коли ясна і сонячна погода ми їздимо в село на риболовлю. Дуже приємно закидати вудку і милуватися осінньою природою, дихати свіжим і чистим повітрям. Все ж як добре, що є осінні канікули!
Твір мої осінні канікули
Довгоочікуваний час в навчальному році — канікули. Особливо вони потрібні восени, коли погода остаточно псується, небо стає похмурим, а хмари важкими. Постійно ллють дощі і дме холодний вітер. У цей період зникає бажання що-небудь робити, особливо вчити уроки і отримувати знання, а хочеться тільки глибше залізти під ковдру і нікуди не поспішати. Тижневий відпочинок в кінці жовтня – це якраз те, що потрібно, він допомагає набратися сил перед наступним етапом навчального процесу.
Свої канікули я намагаюся провести активно і продуктивно для самої себе, а також всіх членів сім’ї. Я не вчу уроки, а просто приділяю час своїм хобі, які мені шалено подобаються, а також домашнім клопотам: прибираю свою кімнату, допомагаю мамі по господарству, готую нехитрі ласощі, яким мене навчила бабуся, слухаю улюблену музику, вишиваю бісером.
Прогулянкам зі своїми друзями я також приділяю час, з ними ходжу в парк, ми бігаємо по опалому листю або кидаємося ним. Також не забуваємо і про відвідування кінотеатрів, коли погода остаточно псується, ми йдемо на прем’єру нового світового шедевру в галузі кінематографу.
Ще один улюблений момент осінніх канікул – можливість відвідування моїх бабусь і дідусів, які живуть в сусідньому місті. Бабусі завжди вчать мене чогось нового або просто діляться своїми життєвими історіями та досвідом. Разом ми займаємося кулінарією: випікаємо торти і печиво, а також варимо смачний компот із сухофруктів. Отримані знання я показую вдома, коли самостійно готую смакоту для батьків і сестрички. Це так захоплююче і пізнавально, що з кожним разом я з нетерпінням чекаю поїздки в гості, але дуже шкода, що це відбувається не так часто.
Коли час канікул приходить до свого завершення, стає трохи сумно. Попереду знову чекає навчальний процес, читання шкільної літератури, підготовка домашніх занять і два місяці до зимового відпочинку. Знову потрібно рано вставати і поспішати на заняття. Радує лише одне – пройде всього лише два місяці, знову почнуться нові канікули, які пройдуть в атмосфері новорічних свят в колі сім’ї, рідних і близьких людей. Так що я не сумую, адже попереду так багато нового і незвіданого!