Звичайні коропи настільки добре адаптуються в нових для них умовах проживання, що починають витісняти решту місцевих жителів. У цій конкурентній боротьбі вони виграють настільки успішно, що їх навіть включили до списку зі 100 найнебезпечніших інвазивних видів на Землі. Незважаючи на це, коропи мають важливе промислове значення і їх вирощують у рибних господарствах по всьому світу.
За минулі сторіччя селекціонери вивели величезну кількість різних порід цієї риби. А ось дикі коропи звичайні, з яких все, власне, і почалося, через непомірний вилов зараз стоять на межі зникнення, і їх навіть включили до міжнародної Червоної книги.
У багатьох країнах короп є одним з основних об’єктів спортивної риболовлі, і в деяких господарствах їх спеціально розводять саме з цією метою. До того ж смакові якості цієї риби відмінні, вона смачна практично в будь-якому вигляді. Рибний суп із неї виходить взагалі чудовий.
У більшості випадків коропи виростають до 30-40 см завдовжки і важать при цьому до 3-4 кг. Найбільші екземпляри, коли-небудь виловлені, завдовжки перевищували один метр, і важили при цьому понад 20 кг. Але це велика рідкість, оскільки коропи ростуть все життя, і щоб вирости до подібних розмірів, вони повинні прожити кілька десятків років.
Коропи, що мешкають в помірному кліматі, на зиму впадають у сплячку. Для цього вони знаходять поглиблення на дні і ховаються у них. При цьому їх тіло покривається товстим шаром слизу, що утворює щось на зразок кокона, а дихання сповільнюється до мінімуму. Протягом усієї зими риба спить і взагалі не харчується, прокидаючись лише навесні.
Факт 6. У солоній воді коропи жити не можуть, всі їхні види належать або до прісноводних, або до напівпрохідних, тобто вони здатні існувати в солонуватій воді, наприклад, у морях біля місця впадання в них великих річок, що опріснюють воду. Для нересту вони вибирають мілководні прибережні ділянки з густою рослинністю, в основному не глибше 50 см.
Популярним декоративними рибами є парчеві коропи, вони ж кої, колись виведені від амурського підвиду звичайного коропа. Селекціонери протягом століть відбирали особин з нестандартним забарвленням та поміщали їх окремо, щоб вони спарювалися між собою та розмножувалися. Що цікаво, займалися цим переважно японські селяни.
Ці риби надзвичайно плідні, доросла самка коропа віком 5-6 років за сезон відкладає до 600-800 тисяч ікринок. Але 99,9% з них буде з’їдено дрібними річковими хижаками найближчим часом, а чимала частина хоч і перетвориться на мальків, але все одно не зможе дожити до дорослого віку.
Прості коропи абсолютно всеїдні. Вони формують свій раціон як з водних рослин, так і з дрібних безхребетних, ікри інших риб, п’явок, різних хробаків та іншої дрібниці. Почасти саме всеїдністю пояснюється їхня хороша пристосованість до різних умов.
Потрапивши до Австралії, коропи швидко розмножилися і почали витісняти всіх корінних місцевих жителів. У Мурреї, найбільшій австралійській річці, на коропів зараз припадає близько 80% усієї біомаси. Місцеві вчені навіть розглядають можливість скорочення їх поголів’я за допомогою особливого вірусу, розробленого спеціально для цього.
