Твір про хом’яка

У мене живе хом’ячок. Це самка. Її звуть Сіма. Мені подарували її батьки в минулому році на день народження.

Спинка у мого хом’ячка руденька, а животик біленький. Хутро у Сіми м’яке і пухнасте. Хвостик у хом’ячка коротенький. Коли Сіма чує підозрілий шурхіт, вона встає на задні лапки, піднімає свої сіренькі вушка і здивовано дивиться своїми чорненькими кругленькими, як намистинки, оченятами. Носик у Сіми рожевий. Принюхуючись, вона ворушить своїми вусиками.

Сіма любить хліб, насіння, вівсяні пластівці. Любить поласувати морквою, капустою і шматочком яблука. Сіма набиває їжу в щоки, а потім зариває її в тирсу. Спочатку я думав, що у хом’ячка зовсім немає їжі і він голодує. Вирішив перевірити: запропонував хом’яку нову порцію частування, але через кілька хвилин їжа зникла. Виявилося, хом’ячки – дуже запасливі тварини, вони ховають їжу про запас.

Іноді я випускаю Сіму погуляти. Вона весело бігає по кімнаті, і ми граємо з нею. Я дуже люблю свого хом’ячка і роблю все, щоб йому було добре. Адже ми відповідаємо за тих, кого приручили.